Юридическая канцелярия Четверг, 21.09.2017, 15:24
Меню сайта
Tag cloud
договор займа ДТП админответственность банк депозит АВТОSOS вкладчик государственная социальная помощь автор Олег Беликов Дискуссионный клуб трудовое право суд Семейный кодекс авторские публикации алименты виза владение Законодательство высотные работы в Харькове Цивільний кодекс власник отчуждение Верховная Рада дарение исполнительное производство кредитор власть войны и смерть государственный исполнитель безопасность труда госзакупки Гражданский кодекс налоги недвижимость ипотека юридическая канцелярия Нотариус государственные акты на право собст день города Указ Закон Украины аудит бизнес держава право Менеджмент банковские риски Договор вещные права гражданское право аферы Конституция Украины Англия английский язык Великобритания договор пожизненного содержания Олег Беликов Президент закрытие конституційний суд регистрация тов Верховна рада выход учредителя акціонерне товариство відшкодування збитків господарські правовідносини договір Закон должник законопроект криминал Адвокат уголовный кодекс апелляционный суд коррупция рейдерство визир административный суд дети войны Верховный суд взносы в пенсионный фонд Законодательство Украины административное судопроизводство апелляционное обжаловние ГПК Украины Констиция Гражданство гражданское законодательство ЮК Табеллион Європарламент налоговый кодекс НДС упрощенная система налогообложения единый налог Админимстрирование налогов акцизный налог МВД детективы административный кодекс
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Форма входа
Архив записей
Пользовательского поиска
Персональный сайт Александра Кобизского Украина онлайн Писатель Александр Ковалевский Александр Ковалевский


Главная » 2011 » Май » 14 » Як написати статтю і не стати відповідачем у суді
11:46
Як написати статтю і не стати відповідачем у суді

Пам'ятка журналістові друкованого ЗМІ

 Як відомо, журналістська професія пов'язана з отриманням інформації, викладенням і поширенням її через ЗМІ, у тому числі й друковані.

 Звичайно, щоб зацікавити читача, отримати суспільний резонанс, журналіст має добути матеріал, який повинен містити певну інтригу, гостроту. Та, трапляється, саме через це й виникають небажані наслідки.

 Законодавство України гарантує свободу діяльності й творчості журналістові, у тому числі і журналістові друкованого ЗМІ (редакції). Однак, незважаючи на гарантовану свободу слова, 70% судових справ, у яких фігурує друкований ЗМІ, порушуються у зв'язку з вимогами спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної і матеріальної шкоди редакцією на користь певних осіб, яких стосується оприлюднена інформація.

 Тому, щоб не стати об'єктом судового переслідування, з інформацією необхідно працювати вкрай обережно, аналізувати її та оцінювати можливі результати оприлюднення, орієнтуючись на чинне законодавство.

 Поговорімо про відповідальність друкованих ЗМІ і про те, як побудувати статтю, щоб вона не стала предметом судового спору.

 Для початку визначимося, які підстави відповідальності визначені законом для друкованих ЗМІ.

 Згідно зі ст. 41 закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні органи, організації та об'єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації.

 Порушеннями законодавства України про друковані засоби масової інформації є:

 1) порушення, передбачені статтею 47 Закону України «Про інформацію»;

 2) незаконне вилучення або знищення тиражу чи його частини;

 3) порушення прав журналіста, встановлених цим Законом;

 4) порушення положень статті 3 цього Закону;

 5) зловживання правами журналіста;

 6) одержання свідоцтва про державну реєстрацію шляхом обману...»

 За ці порушення винні особи притягаються до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

 До відповідальності за зловживання свободою діяльності друкованих ЗМІ разом з авторами інформаційних матеріалів, що порушують цей закон, притягуються журналіст редакції, її редактор (головний редактор) або інші особи, з дозволу яких матеріали було поширено.

 Зупинімося на тих порушеннях ст. 47 закону «Про інформацію», які найчастіше трапляються, тобто на поширенні неправдивої або неперевіреної інформації.

 Як відомо, досить часто журналіст отримує інформацію, яка не підтверджується прямими доказами. Оприлюднювати неперевірену інформацію не можна, як і залишити без уваги, оскільки вона є соціально або політично важливою. Що робити? У цьому випадку на допомогу журналісту прийде ст. 47-1 закону «Про інформацію».

 Дана стаття дуже часто виступає такою собі паличкою-виручалочкою для захисника ЗМІ в суді від нападок недоброзичливців. Вважаю, зміст її зобов'язаний пам'ятати кожен, хто працює з інформацією, як кажуть, знати назубок.

 «Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

 Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. 

 Особа звільняється від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно значимою...»

 З приводу останнього процитованого рядка: у судовій практиці мені не вдалося знайти жодного випадку, коли б суд звільняв від відповідальності за розголошення інформації у зв'язку з суспільною значимістю такої інформації. Окрім того, не існує чітко окреслених критеріїв для визначення інформації як «суспільно значимої». Тому не звертаємо на це речення уваги — воно, з моєї точки зору, має суто декларативне, а не практичне значення.

 Перший висновок з викладеного — при створенні нового тексту статті, замітки тощо журналіст має використовувати якомога більше оціночних суджень, міркувань (якщо брати за приклад роботу журналістів нашої редакції — ці прийоми бездоганно використовує Критикан Політиканов).

 Гарним «тактичним» маневром для того, щоб певна інформація тлумачилася як оціночні судження, є застосування в тексті гіпербол, алегорій, елементів сатири, фразеологізмів (саме з такими прийомами закон пов'язує ознаки оціночних суджень).

 Фактичні дані, як ми бачимо зі змісту ст. 47-1 закону «Про інформацію», не пов'язуються з оціночними судженнями, й у випадку їхньої неправдивості або неперевіреності, можливо, доведеться відповідати за це в суді.

 Однак фактів уникати в статтях просто неможливо. Тому викладені в статті, вони мають підтверджуватися певними конкретними доказами (документами, поясненнями свідків). Забезпечення наявності доказів, саме фактів — обов'язок кожного журналіста за законом.

 Щодо фактів, які неможливо перевірити або про які відсутні будь-які докази.

 Iснує ще й така процесуальна законна можливість уникнути відповідальності за опублікування неперевіреної інформації.

 За ст.61 Цивільного процесуального кодексу України, «обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. 

 Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини».

 Тому буде безпечним зазначати в тексті факти, які є загальновідомими. Обставини та факти, встановлені судами в своїх постановах, ухвалах, рішеннях і вироках, також згадувати в статті абсолютно безпечно (для цього слід озброїтися відповідним текстом судового рішення).

 Трапляється, майстри пера гадають: якщо автор цитує певну особу в своїй статті, то звільняється від відповідальності за зміст викладеної інформації. Але це не зовсім так.

 Давайте розглянемо, в яких випадках журналіст абсолютно безпечно може оприлюднювати інформацію (факти) без відповідної перевірки.

 У ст. 42 закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» написано: «Редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо: 

 1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників); 

 2) вони містяться у відповіді на інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації, наданої відповідно до вимог Закону України «Про інформацію»; 

 3) вони є дослівним відтворенням офіційних виступів посадових осіб державних органів, організацій і об'єднань громадян; 

 4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;

 5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом». 

 З цього робимо другий висновок: заради власної безпеки і безпеки редакції журналіст у своїх статтях має якомога більше користуватися фактичними даними, одержаними від інформагентств (як мені відомо, у нашої редакції укладений договір з УНІАН). У такому випадку, навіть якщо конфлікт і виникне, можна послатися на інформагентство, і нести відповідальність буде вже воно. Фактичні дані, які містяться у відповідях на інформаційні запити, також використовуються без ризиків для ЗМІ (кожен із журналістів, хто цікавився, отримав шаблон-зразок інформаційного запиту в електронному вигляді).

 Слід користуватися фактами, викладеними в офіційних виступах державних органів і організацій. Однак хочу наголосити: лише офіційні виступи посадових осіб ДЕРЖАВНИХ органів, організацій!

 Закон трактуємо тільки буквально! Тому є неприпустимим посилання на офіційні виступи посадових осіб недержавних організацій, підприємств, установ.

 Як бачимо, закон звільняє від відповідальності журналіста й редакцію і тоді, коли дослівно відтворюється офіційний виступ посадової особи об'єднання громадян. 

 Щоб визначитися, що є об'єднанням громадян, звернемося до закону «Про об'єднання громадян»: «Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього закону визнається політичною партією або громадською організацією».

 Тобто дослівне відтворення офіційних виступів посадових осіб політичних партій і громадських організацій також звільняє від відповідальності журналіста і друкований ЗМІ.

 Звертаю увагу на те, що дія закону «Про об'єднання громадян» не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об'єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо). А тому посилання на офіційні виступи посадових осіб даних органів також неприпустиме (йдеться про випадки, коли в цих виступах міститься неперевірена або неправдива інформація).

 І, звичайно, журналіст звільняється від відповідальності, якщо цитує в своїй статті або «дослівно відтворює матеріали», опубліковані іншим друкованим ЗМІ, з посиланням на нього. Однак, щоб не порушити інший закон, тобто закон «Про авторське право і суміжні права», обов'язково слід зазначати автора твору і джерело походження.

 Особливо підкреслюю: інтернет-видання не є друкованими ЗМІ, і посилання на них дуже сумнівно убезпечить від притягнення до відповідальності.

 Адвокат

Олександр ПОКУТНІЙ

http://2000.net.ua/2000/svoboda-slova/realii/73496

Просмотров: 6312 | Добавил: uyrist
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Copyright MyCorp © 2017
Писатель Александр Ковалевский
© Перепечатка материалов сайта "Юридическая канцелярия" в полном или сокращенном виде только с письменного разрешения редакции. Для интернет-изданий - без ограничений, при обязательном условии указания полного имени адреса нашего ресурса http://uyrist.at.ua/ Связь с редакцией - uyrist1@ukr.net Писатель Александр Ковалевский Заработай на своем сайте каталог сайтов Rambler's Top100