Щодо перетворення АТ в ТОВ
Останнім часом, доволі часто
в юридичній практиці, доводиться зіткатися з істотними проблемами, пов'язаними з перетворенням Акціонерних компаній в товариства
інших форм власності . Пов'язано це в першу чергу, з чинним Законом України від
17 вересня 2008 року № 514 - VI "Про акціонерні товариства" (далі -
Закон № 514 - VI ). Багато акціонерних компаній створювалися в пост - радянському просторі, і тому нові правила гри не цілком
влаштовують гравців на ринку корпоративних правовідносин.
Цивільним кодексом України (ЦК), Господарським кодексом (ГК), Законом № 514 - VI
передбачена можливість злиття, приєднання, розділу, виділу, перетворення
акціонерного товариства в інше товариство на підставі рішень загальних зборів,
а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів
влади.
Загальні принципи реорганізації
Відповідно до статті 104 ЦК
і статті 59 ГК юридична особа припиняється в результаті передаваності усього
свого майна, прав і обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам
(злиття, приєднання, розділі, перетворення) або в результаті ліквідації. Згідно
із статтею 106 ЦК злиття, приєднання, розділ і перетворення юридичної особи, як
вже відзначалося, здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної
особи, уповноваженої на це засновницькими документами. Враховуючи норми ЦК і ГК,
Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб -
підприємців", передбачено проходження процедури перетворення в два етапи:
перший - державна реєстрація припинення дійової юридичної особи і другий -
державна реєстрація новоутвореної юридичної особи (правонаступника).
Перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної
юридичної особи і державної реєстрації припинення юридичної особи.
10.05.2009 р. набрав
чинності Закон України від 25 грудня 2008 року № 809-VI, яким зокрема, внесено
зміни до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та
фізичних осіб-підприємців" (далі - Закон про реєстрацію).
Частиною восьмою зазначеного
Закону внесено зміни до статті 36 Закону про реєстрацію, яка регулює порядок
проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її
ліквідації. Зокрема, передбачається, що у разі проведення державної реєстрації
припинення акціонерних товариств додатково подається копія розпорядження про
скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. При цьому, Законом №
809-VI, не внесено змін до статті 37 Закону про реєстрацію, що регулює порядок проведення
державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття,
приєднання, поділу або перетворення. Зазначеною статтею не передбачено подання
державному реєстратору копії розпорядження про скасування реєстрації випуску
акцій акціонерного товариства при
проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті
реорганізації.
Частиною п'ятою статті 37
Закону про реєстрацію державному реєстратору забороняється вимагати додаткові
документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті
злиття, приєднання, поділу, перетворення, якщо вони не передбачені частинами
першою-третьою цієї статті.
Крім цього, згідно з пунктом
3.1 розділу 111 Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання
свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії
з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 № 222 документи на
скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію
випусків акцій у зв'язку з реорганізацією акціонерного товариства подаються до реєструвального
органу суб'єктом підприємницької діяльності - правонаступником реорганізованого
акціонерного товариства протягом семи робочих днів з дня державної реєстрації товариства,
утвореного в результаті реорганізації акціонерного товариства. При цьому, для
скасування реєстрації випуску акцій згідно з пунктами "г",
"ж" пункту 3.1 зазначеного Порядку вимагається подання
до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку копії статутів та свідоцтв
про реєстрацію юридичних осіб-правонаступників акціонерного товариства.
Враховуючи вимоги статті 37
Закону про реєстрацію державний реєстратор при поданні акціонерним товариством
документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в
результаті реорганізації не може вимагати копію розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій.
Утворення нової юридичної особи
При утворенні юридичної
особи шляхом реорганізації слід враховувати, що відповідно до статті 107 ЦК
після закінчення терміну для пред'явлення вимог кредиторами, задоволення або
відхилення цих вимог, комісія з припинення юридичної особи складає
передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), або
розподільний баланс (у разі розділу). Нотаріально засвідчені копії
передавального акту і розподільного балансу передаються в орган, що здійснює
державну реєстрацію, по місцем державної реєстрації юридичної особи, яка
припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, по місцю
державної реєстрації юридичної особи правонаступника.
Враховуючи вказане, документом, який підтверджує розмір статутного
фонду (капіталу) суб'єкта господарювання, створеного в результаті реорганізації
шляхом перетворення, може бути передавальний акт.
Слід звернути увагу на те, що відповідно до статті 144 ЦК розмір статутного капіталу товариства на
момент його створення не може бути менш розміру, встановленого законом. Розмір
статутного фонду для товариства з обмеженою відповідальністю встановлений
статтею 52 Закону України
"Про господарські товариства", згідно якої його розмір має бути не
менше суми, еквівалентних одній мінімальній заробітній платі, діючій на момент
створення товариства з обмеженою відповідальністю.
Згідно із статтею 57 ГК
в статуті суб'єкта господарювання окрім інших відомостей повинні вказуватися
умови реорганізації і ліквідації, а також порядок утворення статутного і інших
фондів.
При реорганізації
акціонерних товариств слід також керуватися нормами Положення про порядок
реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженого
рішенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 30 грудня
1998 року № 221, яким передбачений алгоритм послідовності дій, до яких удається
товариство при проведенні реорганізації шляхом перетворення. До цих дій,
зокрема, належать прийняття найвищим органом товариства рішення про
реорганізацію шляхом перетворення, а далі, після здійснення низки заходів,
передбачених чинним законодавством, - прийняття засновницькими зборами товариства,
яке створюється шляхом перетворення, рішення про створення товариства, про
затвердження статуту товариства, про обрання органів управління, а також
вирішення інших питань, пов'язаних з реорганізацією. До товариства з додатковою відповідальністю
застосовуються норми статей, які стосуються товариства з обмеженою
відповідальністю, окрім, зокрема, норми, яка обмежує кількість учасників
товариства, і, таким чином, створення товариства з додатковою відповідальністю
з кількістю засновників більш ніж десять осіб допускається.
Договір
Законодавець в ст. 81 Закон
№ 514 - VI передбачив застосування
договору про злиття (приєднання) акціонерних товариств та план поділу (виділу,
перетворення) акціонерного товариства. Так, згідно з чинною нормою, наглядова рада кожного акціонерного
товариства, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або
перетворенні, розробляє умови договору про злиття (приєднання) або план поділу
(виділу, перетворення), які повинні містити:
1.
повне найменування та реквізити кожного товариства, що
бере участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні;
2.
порядок і коефіцієнти конвертації акцій та інших цінних
паперів, а також суми можливих грошових виплат акціонерам;
3.
відомості про права, які надаватимуться підприємницьким
товариством-правонаступником власникам інших, крім простих акцій, цінних
паперів товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання,
поділу, перетворення або з якого здійснюється виділ, та/або перелік заходів,
які пропонується вжити стосовно таких цінних паперів;
4.
інформацію щодо запропонованих осіб, які стануть посадовими
особами товариства у підприємницькому товаристві - правонаступнику після
завершення злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення, та
запропоновані до виплати таким особам винагороди чи компенсації.
Частина друга наведеної
статті наголошує: «Наглядова рада кожного
акціонерного товариства, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі
або перетворенні, повинна підготувати
для акціонерів пояснення до умов договору про злиття (приєднання) або плану
поділу (виділу, перетворення). Таке пояснення повинне містити економічне
обґрунтування доцільності злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення,
перелік методів, що застосовувалися для оцінки вартості майна акціонерного
товариства та обчислення коефіцієнта конвертації
акцій та інших цінних паперів акціонерного товариства.
Наглядова рада акціонерного
товариства з кількістю акціонерів - власників простих акцій більше 100 осіб, що бере участь у
злитті, приєднанні, поділі або виділі, повинна отримати висновок незалежного експерта (аудитора, оцінювача) щодо
умов злиття, приєднання, поділу або виділу. Такий висновок має містити
оцінку щодо обґрунтованості та адекватності методів, застосованих для оцінки вартості
майна кожного з акціонерних товариств і обчислення коефіцієнтів конвертації
акцій та інших цінних паперів.
В частині четвертій ст. 81
Закону № 514 - VI,
законодавець визначив вимоги щодо передавального акту. Так, згідно з цією
нормою, матеріали, що надсилаються акціонерам товариства, що бере участь
у злитті (приєднанні), поділі (виділі, перетворенні), при підготовці
загальних зборів, на які виноситься питання про затвердження умов договору про злиття
(приєднання), плану поділу (виділу, перетворення), передавального акта повинні
включати:
1.
проект договору
про злиття (приєднання), плану поділу
(виділу, перетворення);
2.
пояснення до умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділу, перетворення);
3.
висновок незалежного експерта щодо умов злиття,
приєднання, поділу або виділу у випадках, передбачених частиною третьою цієї
статті;
4.
у разі злиття (приєднання)
- річну фінансову звітність інших товариств, що беруть участь у злитті
(приєднанні), за три останні роки.
Не менш суттєвим є і норма частини 5 ст.
81 Закону: «За поданням наглядової ради загальні збори кожного акціонерного товариства, що бере
участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні, вирішують питання
про припинення (злиття, приєднання, поділ, виділ або перетворення), а також про
затвердження умов договору про злиття (приєднання)
або плану поділу (виділу, перетворення), передавального акта (у разі злиття,
приєднання та перетворення) або розподільного балансу (у разі поділу та
виділу). Істотні умови договору про злиття (приєднання), затверджені загальними зборами кожного із зазначених товариств, повинні
бути ідентичними.
Реорганізація акціонерного
товариства
Порядок припинення акціонерного товариства в результаті реорганізації, а
саме послідовність дій, до яких вдається товариство при проведенні реорганізації
шляхом перетворення, передбачено, як
вже наголошувалося, Положенням про порядок реєстрації
випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженим рішенням Державної комісії
з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.98 р. № 221 (далі - Положення).
Зокрема, акціонерне товариство, що перетворюється, здійснює обмін акцій
на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості часток у статутному капіталі
товариства, що створюється шляхом перетворення, внаслідок чого розмір часток у відсотках
кожного акціонера акціонерного товариства повинен дорівнювати розміру його частки
у відсотках у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю; проводяться
установчі збори товариства, що створюється, на яких приймається рішення про створення
товариства, затвердження його статуту, обрання органів управління, а також вирішення
інших питань, пов'язаних з реорганізацією.
З огляду на викладене акціонерне товариство може бути перетворене в
товариство з обмеженою відповідальністю в порядку, визначеному Положенням, але
за умови дотримання вимог щодо кількісного складу засновників товариства з
обмеженою відповідальністю, який відповідно до статті 50 Закону України
"Про господарські товариства"
може досягати 10 осіб.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є органом
виконавчої влади, який роз'яснює порядок застосування чинного законодавства про
цінні папери та акціонерні товариства, та рекомендуємо звернутися до
зазначеного органу для надання роз'яснення щодо порядку обміну письмових зобов'язань
на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю у
випадку, якщо учасник не брав участі в установчих зборах.
Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські
товариства" (далі - Закон N 997-VI) вищим органом товариства з обмеженою
відповідальністю є загальні збори. Порядок прийняття рішень загальними зборами
учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлено статтею 60 цього
Закону, згідно з якою загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на
них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш
як 60 відсотками голосів.
Періодичність скликання загальних зборів учасників товариства з
обмеженою відповідальністю передбачено статтею 61 Закону № 997-VI. Абзацом п'ятим цієї статті визначено,
що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються
передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та
порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до
скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати
розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним
поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів
до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана
можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З
питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за
згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
На відміну від Закону
№ 997-VI, який не містить положень щодо установчих
зборів товариства з обмеженою відповідальністю, Положенням передбачено проведення
установчих зборів товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється в результаті
реорганізації акціонерного товариства.
Слід мати на увазі, що порядок скликання установчих зборів акціонерного
товариства та повноваження визначено статтями 35 - 35 глави 1 "Акціонерне
товариство" Закону №
997-VI, при цьому вони скликаються на момент, коли акціонерне товариство ще не
створене, і виконують основну функцію: приймають рішення про створення
акціонерного товариства, затверджують його статут. Отже, можна дійти висновку, що установчі збори акціонерного
товариства є характерною ознакою діяльності акціонерного товариства.
Державний комітет України з
питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 25.01.2010 № 671
зазначив: «… на думку Держкомпідприємництва, порядок проведення та повноваження
установчих зборів товариства з обмеженою відповідальністю, яке створюється в
процесі реорганізації акціонерного товариства, мають здійснюватися за аналогією
норм статей 58, 60, 61 Закону № 997-VI».
Захист прав кредиторів при злитті,
приєднанні, поділі, виділі або перетворенні акціонерного товариства
Згідно з вимогами, що
містять норми ст. 82 Закону України № 514 – VI, протягом 30 днів з дати прийняття загальними
зборами рішення про припинення акціонерного товариства шляхом поділу,
перетворення, а також про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або
приєднання - з дати прийняття відповідного рішення загальними зборами
останнього з акціонерних товариств, що беруть участь у злитті або
приєднанні, товариство зобов'язане
письмово повідомити про це кредиторів товариства і опублікувати в офіційному
друкованому органі повідомлення про ухвалене рішення. Публічне
товариство зобов'язане також повідомити про прийняття такого рішення кожну
фондову біржу, на якій воно пройшло процедуру лістингу.
Кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства, діяльність якого
припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється
виділ, не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 20 днів після надіслання
йому повідомлення про припинення товариства може звернутися з письмовою вимогою
про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: забезпечення виконання
зобов'язань шляхом укладення договорів застави чи поруки, дострокового
припинення або виконання зобов'язань перед кредитором та відшкодування збитків,
якщо інше не передбачено правочином між товариством та кредитором. У разі якщо
кредитор не звернувся у строк, передбачений цією частиною, до товариства з
письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення
додаткових дій щодо зобов'язань перед ним.
Злиття, приєднання, поділ, виділ або перетворення не можуть бути
завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
Якщо розподільний баланс або передавальний акт не дає можливості
визначити до кого з правонаступників перейшло зобов'язання або чи залишилося за
ним зобов'язаним товариство, з якого був здійснений виділ, правонаступники та
товариство, з якого був здійснений виділ, несуть солідарну відповідальність
за таким зобов'язанням.
Емісія акцій під час реорганізації товариства
шляхом перетворення
При перетворенні одного товариства в інше до товариства, яке тільки що
виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього товариства.
Рішенням Державною комісією
з цінних паперів і фондового ринку № 221 від 30.12.98 р., встановлений порядок
реєстрації випуску акцій і інформації про їх емісію під час реорганізації товариств.
Так, відповідно до п.п. 6.3. вказаного Положення, розмір частини (у
відсотках) кожного засновника (учасника) в статутному фонді товариства, яке
реорганізується, повинен дорівнювати розміру його частини (у відсотках) в
статутному фонді товариства, створеного
шляхом перетворення.
При перетворенні одного товариства в інше до товариства, яке щойно
виникло, переходять усі майнові права та обов'язки колишнього товариства.
Послідовність дій, до яких вдається товариство під час емісії акцій при
реорганізації шляхом перетворення:
а) прийняття вищим органом товариства рішення про реорганізацію шляхом
перетворення, про умови обміну акцій або часток у статутному фонді товариства,
що реорганізовується, на акції або частки у статутному фонді товариства, що
створюється, та
рішення про
емісію акцій товариства, що створюється
шляхом перетворення;
б) оцінка та викуп акцій у акціонерів з дотриманням вимог п.1.7 цього
Положення;
в) реєстрація в
Комісії випуску акцій товариства, створеного шляхом перетворення;
г) обмін письмових
зобов'язань на акції або частки у статутному фонді товариства, створеного
шляхом перетворення.
Розмір частки (у відсотках) кожного засновника (учасника) в статутному
фонді товариства, що реорганізується, має дорівнювати розміру його частки (у
відсотках) у статутному фонді
товариства, створеного шляхом перетворення.
Номінальна вартість акцій товариства, створеного шляхом перетворення,
має бути кратною розміру частки (в гривнях) кожного засновника (учасника) в
статутному фонді товариства, що реорганізовується. При цьому повинні бути
забезпечені виконання умов неподільності акції та обміну акцій (або часток у
статутному фонді) на цілу кількість акцій акціонерного товариства, створеного
шляхом перетворення.
При перетворенні ЗАТ у ВАТ або ВАТ у ЗАТ номінальна вартість і
кількість акцій акціонерного товариства, створеного шляхом
перетворення, повинна дорівнювати номінальній вартості та кількості акцій
акціонерного товариства на момент прийняття рішення про його реорганізацію.
Рішення про емісію акцій під
час реорганізації оформляється протоколом відповідно до вимог законодавства. Не
пізніше трьох робочих днів з дати прийняття рішення про реорганізацію товариств, товариства
направляють до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і
держателям іменних акцій персонально (способом, передбаченим статутом)
повідомлення, яке містить відомості щодо реорганізації. Товариство, яке
випускало акції на пред'явника, публікує повідомлення, яке містить відомості
про реорганізацію. Повідомлення про реорганізацію друкується в органах преси
Верховної Ради України, Кабінету
Міністрів України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку чи
офіційному виданні фондової біржі. У повідомленні мають бути розкриті
відомості, що містяться в рішенні про емісію акцій, визначені в розділі 7 Положення.
Олег Бєліков, правник, головний редактор
журналу «Юридична канцелярія», м. Харків
http://tabelion.ucoz.ru
